«Людині властива пам'ять минулого і почуття, з нею пов'язані. Ніщо, пережите народом, не вмирає, не зникають його почуття. Усе те пережите… прокладає

місток з минулого  в  сучасне  і  дає людині справжнє  безсмертя», –  писав  дослідник  творчості Т. Шевченка Анатоль Костенко. 

Перегорнемо сторінки «Кобзаря», такі знайомі й незнайомі, не раз перечитані й наче зовсім нові, коли їх гортаєш на різних вітрах часу. Адже поет говорить до нас крізь століття. Він стає сучасником, бо слова любові та настанови  не старіють і не в’януть.

2. Фронтальна робота. «Асоціативний кущ «Геній»».

Перш ніж оголосити тему нашого уроку, пропоную акумулювати наші думки й міркування і скласти «асоціативний кущ». (Слайд №3)

«У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, — це доброта.» (В. Гюго)

- Геній. Які емоції викликає у вас це слово, які асоціації зринають у вашому мозку?

ГЕНІЙ

(Наука, мозок, унікум, талант,   розум, обдарованість,   Нобелівська премія, самоучка, вундеркінд, Шевченко, винахідник, парадокс)

3. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель літератури. (Слайд №4)

«Геній Шевченка широко розпустив крила і вдарив з великою силою у різні струни». І. Франко

Сьогодні я розпочала урок зі слова «геній» і почула різні думки. Про кого буде йти мова, ви, звичайно ж, здогадалися. І ми з вами спробуємо відчути дотик генія.

Наш урок присвячено геніальному Шевченковому  поетичному твору, який знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами, - поезії «Заповіт».

У чому ж секрет такої популярності, здавалося б, звичайного поетичного твору  Великого Кобзаря? Відповідь на це запитання ми шукатимемо впродовж уроку. (Слайд №5)

Отож, тема нашого уроку: ««Заповіт»  -твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє». А метою – довести, що це той твір, що єднає покоління.

4. Постановка проблемного  питання. (Слайд №6)

Увага на дошку.

Звернення Тараса Шевченка до учнів у програмі  «Оживаючий персонаж». (https://youtu.be/qgAKRly5nV4) 

- Любі мої нащадки-семикласники, звертаюся до вас крізь століття. Чи щасливі ви у вільній, новій Україні? Бачу, що так.

Радий, що згадуєте  мене незлим тихим словом. Ось і «Заповіт» мій читаєте. А якщо так, то в мене до вас запитання:

У своїй поезії «Заповіт» я звертаюся до вас, нащадків, з трьома проханнями. Що це за прохання? Чи виконані ці заповіти?

Чекаю на відповідь наприкінці уроку.

Учитель літератури. То ж що ми робитимемо на сьогоднішньому уроці?

(Ми поглибимо знання  про життєвий шлях Т.Г. Шевченка,  ознайомимося з історією написання  вірша Кобзаря «Заповіт», розкриємо ідею єднання Т. Шевченка з рідною землею в житті й по смерті, його мрію про щасливе майбутнє українського народу, проаналізуємо ідейно-художній аналіз поезії, розвиватимемо навички виразного читання віршованих творів на прикладі «Заповіту» Т. Шевченка, пригадаємо знання з теми «Комп’ютерна графіка», працюватимемо з комп’ютерними програмами створення тестів, знайомлячись із твором Шевченка виховуватимемо в собі почуття любові до рідного краю, свого народу, як любив їх Великий Кобзар.)

А ще ми зазирнемо в задзеркалля і працюватимемо по-новому, по-іншому.

У підсумку поміркуємо:

• Як довго буде існувати популярність «Заповіту»?
• Наскільки пов’язаний твір Шевченка із сучасною українською дійсністю?

         То ж почнімо.

5. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-  Як ви гадаєте, для чого ми повинні вивчати творчість великого Кобзаря?

Епіграфом до уроку візьмемо слова Ліни Костенко. (Слайд №7)

Є в Шевченка народження дата,

Дати смерті в Шевченка нема.

-  Як ви розумієте ці рядки?

 Ми сьогодні говоритимемо про поета-патріота і про нашу відповідальність перед Батьківщиною,  про формування майбутнього нашої нації.

А, отже, ключовими на уроці будуть слова „заповіт” і „патріот”. На попередніх уроках ми вже ознайомилися з тлумаченнями цих слів, а Роза нам лише нагадає, що являє собою заповіт письменника.

Учениця. Заповіт письменника – це, як правило, твір, у якому автор висловлює свої найзаповітніші бажання не лише особистого, а й суспільного характеру.

6. Відео «Заповіт батька Т. Шевченка» ¹  (Слайд №8)

Учитель літератури. Заповіт батька Т. Шевченка носить особистий чи суспільний характер?

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

1. Актуалізація опорних знань учнів. (Слайд №9)

Ми з вами впродовж декількох уроків вивчали творчість Т. Шевченка, торкалися його генія. І, гадаю, трішечки геніальними стали й самі.

Дівчаткам було дане нелегке завдання: зобразити життя і творчість Великого Кобзаря в одній таблиці. І, мені здається, вони знайшли геніальне вирішення проблеми. Послухаємо Яну й Олю.

Презентація проекту «Життя і творчість Т.Г. Шевченка в одній таблиці».

Учениці. Ми багато варіантів перебрали, адже це нелегко: за декілька хвилин викласти життя і творчість людини такого масштабу. Плюсом було те, що ми вже багато знаємо про митця.

А зробили ми це у вигляді графіка функцій, використовуючи технологію HandMade. Допомагали нам наш учитель образотворчого мистецтва О. В. Максименко та шкільний психолог А.О. Голубенко.

Давайте глянемо на цей графік.

- Він зростає чи спадає?

Вісь ординат відповідає рокам.

Вісь абсцис -подіям.

Даний графік функції задає хронологічну таблицю життя і творчості Т. Шевченка; графік функцій на всій області визначення зростає, оскільки творчість Кобзаря набувала і набуває великого значення в житті кожного українця.

Отже, почнемо аналіз нашого графіка.

Які координати має перша точка? 9 березня 1814 року.

У селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії у сім’ї кріпаків Григорія та Катерини народився син Тарас. У батьків він був четвертою дитиною. Ця подія зображена у нас червоним кольором, бо це колір життя.

1822 р. Знесилена тяжкою працею померла мати Тараса Григоровича. З дітьми залишився батько, який згодом оженився вдруге. Мачуха, у якої було троє власних дітей, сиріт не полюбила. Особливо перепадало Тарасові. Життя цього періоду не мало яскравих кольорів.

1825 р. – смерть батька. Він простудився в одній із чумацьких поїздок,    прохворів півроку і помер. Ця ордината також чорна.

А ось ордината 1829 рік нагадує  нам про те, що Тараса разом із іншими слугами пана Енгельгардта відправлено до міста Вільно кімнатним козачком. Тут  панський син Павло віддав Тараса на навчання до художника. І ця подія у нас білого кольору, який означає самотність.

Наступна точка зелена (бо це доброта, гармонія) має ординату 1833 рік. З якими подіями в житті Тараса Григоровича вона пов’язана? Шевченка віддали на навчання до цехового майстра Василя Ширяєва.

Ви, мабуть помітили, що колір нашого графіка змінився. Почалася нова віха життя нашого поета. Адже 22 квітня 1838 року Тараса викуплено з кріпацтва. Ви всі знаєте, як це сталося. Крім того його зарахували вільним слухачем до Академії мистецтв у Петербурзі. І ми позначили цю подію жовтим кольором – кольором свободи.

Ще одна яскрава подія в житті художника Шевченка: у світ виходить перша збірка поезій «Кобзар». Шевченко тепер визнаний поет. Це 1843 рік.

У 1845 році Шевченко закінчив Академію мистецтв і вдруге поїхав на Україну. Цього ж року з’являється відомий тепер усьому світу «Заповіт». Коричневий колір – це працьовитість, а рожевий – дружелюбність.

Змінився колір на смарагдовий (ізоляція). 5 квітня 1847 року Тараса Григоровича було заарештовано.

І знову ці кольори, бо 1850 рік – рік повторного арешту Тараса Шевченка.

А ось колір наступної ординати ми змінили на жовтий, адже це колір свободи - у 1857 році Шевченка звільнено із заслання.

Травень 1859 року ніс Шевченкові радість і надію. Йому дозволено поїхати на Батьківщину. Утретє і востаннє приїжджає Тарас Григорович в Україну.

1860 рік друком виходить друге видання «Кобзаря» українською і російською мовами, ми його позначили синім кольором мудрості. Починається хвороба. Й ось ми підходимо до останніх точок нашого графіка, ми їх зобразили сірими, бо

це колір туги. 10 березня 1861 року перестало битися серце Великого Кобзаря. А 22 травня цього ж року домовину з прахом Тараса Григоровича Шевченка перепоховано в Україні на Чернечій горі поблизу Канева. І подія ця пурпурового кольору – кольору вічності.

2. Перевірка домашнього завдання. Каліграми «Вірші Т. Шевченка». (Додаток 1; https://drive.google.com/file/d/1U3FDUJrkOOu5srK_e4-ZZ1srAOoFO6HN/view?usp=sharing)

3. Вправа «Картинна галерея». (Слайди №№11-23)  (Додаток 2; https://drive.google.com/file/d/1bgtAHU8hPpt0Oa77CTidj-jdEXuzQRL7/view?usp=sharing)

Учитель образотворчого мистецтва. На уроках образотворчого мистецтва ми виконували ілюстрації до поезій Тараса Григоровича, а на уроках інформатики ви створювали векторні малюнки. Так? Тоді давайте поглянемо, що у вас вийшло. За векторним малюнком вам слід впізнати, до якого Шевченкового твору ця ілюстрація. Ну а автор невеличкого шедевру зачитає нам рядки із вірша, з яким працював.

а) впізнати  поезії Шевченка за векторними малюнками.

б) демонстрація растрових малюнків.

в) презентація проекту «Колаж» (Додаток 3; https://drive.google.com/file/d/15sxdrrSW9NW7gk4jMNWuiUCs-rgWByLC/view?usp=sharing)

4. Робота з контекстними матеріалами.

Учитель літератури. З біографії Т.Г. Шевченка ми вже знаємо, що після закінчення Петербурзької Академії мистецтв поет прибув до Києва для роботи в археологічній комісії. Він багато їздив Україною. Й ось пізньої осені 1845 року…А що ж сталося з Тарасом Григоровичем восени 1845 року? З’ясувати це  допоможуть нам учні, які отримали таке завдання.

Сьогодні на уроці ми працюватимемо групами. Ви  вже визначилися, хто до якої групи приєднається, і мали випереджуючі завдання: підготувати інформацію відповідно до назви своєї групи. Таким чином, у нас є «Біографи»,    «Літературознавці», «Мистецтвознавці».

Давайте повернемося на мить у ті далекі часи, коли було створено величну поезію «Заповіт». Слово мають «Біографи».

Виступ групи «Біографи». (Слайд №24)

 Інсценізація.

У куточку класу вікно, прикрашене рушником, стіл, невеличкий стілець, чорнильниця, перо, папір, свічка автограф «Заповіту». Важкохворий поет схилився, щось пише.

І ведучий.25 березня 1845 року Тарас Шевченко, закінчивши навчання в Академії мистецтв приїхав в Україну. Від Київської археологічної комісії він одержав завдання змалювати історичні пам’ятки. Подорожуючи Україною пізньої осені 1845 року, Тарас Григорович повертався з Андрушів у В’юнище, що на Переяславщині. Ішов холодний осінній дощ, і поет в таку негоду дуже промочив одяг і застудився. Довелося злягти в чужій хаті серед чужих людей.

ІІ ведучий. Середину грудня прожив у В’юнищах (9 верст від Переяслава) в маєтку декабриста Степана Самойловича. 24 грудня хворий і виснажений повернувся в Переяслав до Андрія Козачковського, давнього свого товариша, лікаря. У Шевченка виявили запалення легень – тяжку хворобу, яку тоді майже неможливо було вилікувати. Хворий важко дихав, не міг заснути, печально дивився на стелю й думав про свою останню годину, про долю України, про майбутнє рідного народу. Уночі підвівся, засвітив свічку. Поринув у глибокі думи.

Шевченко. Невже кінець? Лише 31 рік! Невже доведеться розпрощатися з життям, а ще ж стільки хотілося б зробити для милої України, для рідного поневоленого народу. (Заплющив очі.) Ці свячені ножі, палаючі панські палаци... Слід порвати кайдани… найшвидше… (Схопив перо і почав писати на папері. Губи шепочуть)    Як умру, то поховайте…

Лікар. Щось неспокійно було вночі у кімнаті Тараса Григоровича. А це що за аркуш паперу? Як умру, то поховайте…(Слайд №25)

Звучить «Заповіт» у виконанні Б. Ступки ² 

ІІІ ведучий. Саме переяславський лікар А.О. Козачковський того самого пам’ятного ранку 25 грудня 1845р. став першим, хто прочитав «Заповіт» Т.Г. Шевченка – шедевр української і світової літератури.

Та не судилося «Заповітові» стати останнім словом народного співця. Доля змилостивилася й ще відвела йому  16 років.

Учитель літератури. Ось такі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то мали б суто особистий, приватний, а не громадянський заповіт.

- А чи вдалося вам, юні біографи, з’ясувати причини заклику людей до повстання?

Виступ групи «Біографи».  У 1843-1845 роках письменник відвідує знедолену Україну. Проїхавши сотні сіл Полтавщини та Київщини, побачив спалахи селянських повстань. Шевченко побував і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, і побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам- пекло. Поет усвідомлював: лише шляхом збройної боротьби народ здобуде визволення, тож у «Заповіті» закликав усіх пригноблених: «… вставайте, кайдани порвіте».

Фізхвилинка (Слайд №26)

Під час перепоховання Т. Шевченка одна жінка поклала на його труну терновий вінок – вінок мученика, але жандарми забрали його.

Ми з вами зараз сплетемо вінок слави Т. Шевченку.

Встали і пішли у поле (на місці: раз, два, раз, два). Прийшли, поглянули вліво, поглянули вправо: довкола багато квітів (розвели руки в боки). Нагнулися і зірвали ромашку, нагнулися і зірвали мак, нагнулися і зірвали волошку. Присіли і почали плести вінок (кругові рухи руками). Встали, простягнули перед собою руки, поглянули на вінок - гарний вийшов (похитали голівками і руками). Попрямували до пам’ятника Т. Шевченку (на місці: раз, два, раз, два). Присіли, поклали вінок, випрямились і низько вклонилися.

Учитель літератури. А група «Літературознавці» мала з’ясувати, коли ж уперше було надруковано поезію «Заповіт».

Виступ групи «Літературознавці». Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка»  у 1859 році. В автографі вона не мала заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

         «Заповіт» настільки популярний твір, що в Україні існує навіть музей «Заповіту» Шевченка. (Слайд №27)

Музей було засновано 18 квітня 2008 року в місті Переяслав-Хмельницький у колишньому особняку лікаря А. Козачковського, у якого гостював та лікувався Т. Шевченко. Тут, у ніч з 24 на 25 грудня 1845 року, поет написав свій «Заповіт». У садибі збереглися дві акації, які посадили господар дому і Т. Шевченко. Музей складається з 12 залів. 5 зала – меморіальна кімната, де зупинявся Тарас Григорович, коли гостював у родині Козачковських. Тут біля вікна стоїть стіл, на якому автограф рядків «Заповіту», перо, чорнильниця. Біля столу крісло, стільці, шафа для одягу, поряд - ліжко. У таких умовах середини 19 століття творився великий закличний «Заповіт» - заповіт Шевченка нащадкам.

5. Аналіз художнього твору із залученням знань, здобутих на основі опрацьованих контекстних матеріалів.

Учитель літератури.  Ну що ж, ви добре попрацювали, зібрали достатньо інформації. То ж звернімося до самої поезії. (Слайд №28)

Тепер ми  попрацюємо із «Кобзарем». Відкрийте книгу, знайдіть вірш «Заповіт».

Група «Літературознавці» отримала випереджуюче завдання: проаналізувати сюжет поезії. І, гадаю, вони залюбки поділяться з нами інформацією.

6. Прийом «Читання між рядками». Сюжет.

Виступ групи «Літературознавці».

«Заповіт» - це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу. У розгортанні сюжету можна виділити три частини, пов’язані між собою за допомогою інтонацій. (Слайд №29)

Перші слова «Заповіту» вражають своєю простотою. Поет від свого імені висловлює останню волю.

Як умру, то поховайте
          

Мене на могилі…

Неначе батько зібрав синів перед смертю і лагідно, спокійно просить поховати його, як годиться. (Слайд №30)

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій…

Але в цій простоті кількома звичайними словами намальована ціла картина нашого краю. Слайд №31)

Щоб лани широкополі,
          І Дніпро, і кручі
          Було видно, було чути,

Як реве ревучий…

Разом із собою поет силою поетичного слова підняв своїх читачів на таку височінь, звідки вони оглядають Україну від краю до краю, відчувають себе господарями цієї краси, цієї величі і усвідомлюють відповідальність за долю рідної Вітчизни. (Слайд №32)

У двох наступних парах строф поет уже думає не про себе, не про свою смерть, а думає і турбується про долю рідного народу, його майбутнє. Відчувається хвилювання автора. Якщо станеться так, що Дніпро «понесе з України у синєє море кров ворожу...», тобто коли будуть знищені всі кати його народу, а трудящі стануть вільними і щасливими, він готовий полинути з вдячності до Бога і молитися йому, а значить - і вірити в нього. (Слайд №33)

Пов’язавши перші дві строфи з третьою словом «поховайте», Шевченко звертається до рідного народу з наказом-порадою повалити існуючий лад.

(Слайд №34)

...вставайте,

Кайдани порвіте (Слайд №35)

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте…

Рядки ці — вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання, здійсненню котрого він віддав усі сили і помисли. Помираючи (як він думав) і не встигнувши побачити свій народ вільним, він хоче, щоб хоча б після смерті здійснилась його мрія. Поет прямо говорить народові, що порвати кайдани неволі можна тільки шляхом збройної боротьби, у котрій проллється кров.

Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. (Слайд №36)

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій…

В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Поет непохитно вірить, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вольну, нову».(Слайд №37)

Й ось у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет, нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадує «незлим тихим словом» свого вірного сина.

7. Особливості виразного читання твору «Заповіт».

Учитель літератури. Дякуємо «літературознавцям». Це було неперевершено, геніально.

Виразне читання поезії – це мистецтво. То ж кому як не «мистецтвознавцям» ознайомити нас з особливостями виразного читання твору.

Візьміть поближче до себе вірші і вчимося за нашими «мистецтвознавцями» виразно читати «Заповіт».

Виступ групи «Мистецтвознавці» (Слайд №38)

Спочатку читаємо тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. У міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий. (Слайд №39)

Наступна здвоєна строфа читається неголосно (тихіше, ніж кінець попередньої строфи), але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок — різко.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани, і гори —

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... А до того —

Я не знаю бога. (Слайд №40)

Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Перші чотири рядки слід прочитати не швидко, але голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, вимовляти цей звук з деяким притиском.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте. (Слайд №41)

Заключні чотири рядки читаються ще повільніше, тихіше, але урочисто, піднесено, приблизно так, як читався початок твору.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

8. Виразне читання «ланцюжком» поезії учнями класу.

Учитель літератури. Добре попрацювали, мої юні генії. А зараз я надам слово Ніні Павлівні – вашому вчителю географії.

9. Географія у «Заповіті» (Слайд №42)

Учитель географії . Ви так упевнено ведете свої розповіді. А чи можете ви довести, що пейзажі у «Заповіті» Т. Шевченка реальні? Чи дійсно поет змалював рельєф та особливості природної зони того місця, де його поховано? Покажіть на карті це місце.

- Чому «реве ревучий»? Кого чи що автор так назвав?

- Яке море мав на увазі Тарас Григорович у рядках:

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… ?

- Чи дійсно Дніпро впадає у Чорне море? (Діти показують на карті)

10. Створення схеми «Композиція «Заповіту»» Робота в групах.

Учитель літератури (Слайд № 43) За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступені, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час усі вони об’єднані в одну гармонійну цілісність.

Давайте проаналізуємо композицію вірша.

Перед вами картки з уривками поезії і назвами частин твору. Відтворіть ними композицію вірша.

Експозиція

Як умру, то поховайте…

На Вкраїні милій…

Зав’язка

Як понесе з України

Кров ворожу.

Кульмінація

…Вставайте,

Кайдани порвіте.

Розв’язка

І мене…

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

11. Обговорення змісту поезії за запитаннями.

Учитель літератури. Давайте визначимо тему та ідею «Заповіту». Пам’ятайте, що це ліричний твір і просто поставити запитання «про що твір» не достатньо. Треба визначити, які почуття зображені у творі і якими подіями вони викликані.   ( Поет зображує любов до України і ненависть до панів , викликаних суспільним становищем України (кріпацтвом)).

- Яка ж ідея твору? (Поет вірить  у світле, щасливе майбутнє України.)

- Яким шляхом, на думку Шевченка, можна здобути волю?   

- Отже, основна думка твору… (Змінити соціальний   устрій    можливо тільки революційним шляхом, повстанням.) (Слайд №44)

- Як ви думаєте, який жанр твору? (Це вірш-заповіт, який належить до громадянської лірики.)

Запишіть, будь ласка, у зошити основну інформацію про вірш.

  -Чому Шевченко бажає бути похованим в Україні?

- Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть із твору епітети до цього слова.

- Отож запишемо в зошитах художні засоби.

- Якою поет змальовує Україну? Доберіть з поезії епітети. («Степи широкі», «лани широкополі»)

- Який засіб використав Шевченко, щоб надати образу Дніпра сильного звучання? (Повтор «Реве ревучий»)

12. Переклади «Заповіту» (Слайд №45)

Учитель літератури.  «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ», - так говорить народне прислів’я. Групі «Мистецтвознавці» слід було дослідити, чи дійсно це так.

Виступ групи «Мистецтвознавці».  «Заповіт» перекладено  150 мовами народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

Найперше він був перекладений російською мовою ще в 1862 р., далі польською, сербохорватською, болгарською, чеською, словацькою, білоруською, німецькою, французькою, англійською. Іншими мовами світу «Заповіт» був перекладений уже в 20 столітті. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, Й. Бехер, І. Франко (на німецьку), А. Єнзен, О. Дюран. (Слайд №46)

Відео з перекладами «Заповіту»³

Учитель літератури. Я знаю, що і ви на уроках іноземної мови вивчили «Заповіт» англійською мовою. Зможете розповісти?

13. Декламування «Заповіту» англійською мовою.

14. Історія музики «Заповіту». (Слайд №47)

Виступ групи «Мистецтвознавці». Та нам стало відомо, що «Заповіт» відомий в усьому світі не тільки як поезія, його ще й покладено на музику.

Цікава історія музики «Заповіту». Через сім років після смерті автора «Кобзаря» громада Львова збиралася вперше відзначити Шевченкові роковини великим концертом. Пісень на слова Шевченка тоді майже не було. Зважаючи на цю прикру обставину, львів’яни звернулися до молодого київського композитора Миколи Лисенка з проханням написати музику до «Заповіту». Микола Лисенко  охоче погодився виконати це прохання, напружено працював протягом тривалого часу і напередодні сьомих роковин з дня смерті поета надіслав свій твір до Львова. У виконанні збірного хору львівської громади він уперше прозвучав у ювілейні Шевченківські дні 1868 року.

Одночасно з Миколою Лисенком написав музику до «Заповіту» й галицький композитор Михайло Вербицький. Із 1868 року хорові колективи виконували цю революційно-національну пісню в дуже урочистій обстановці. Щоразу під час співу зала вставала. Ця традиція — слухати спів «Заповіту» стоячи — поширилася на всю Україну. (Слайд №48)

Відео «Заповіт» М. Вербицького.⁴

 1870 року з’явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею.

Написав її полтавський учитель музики Гордій Павлович Гладкий. У ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя й елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. (Слайд №49)

Відео «Заповіт»із фільму О. Довженка «Щорс»⁵    

На текст «Заповіту» написано й музичні твори великих форм: кантати Василя Барвінського (1918), Станіслава Людкевича (1934, 2-а редакція — 1955), Бориса Лятошинського (1939), Левка Ревуцького (1939), симфонічна поема Рейнгольда Гліера (1939). Мелодію Гладкого до «Заповіту» покладено в основу вокально-симфонічної картини Дмитра Кабалевського в сцені похорону Василя Боженка в кіноепопеї «Щорс» Олександра Довженка.

Вірменський композитор Араратян Вааг Георгійович створив солоспів на текст «Заповіт» (1938).

Грузинський композитор Баскаков АнатолійОлексійович 1954 року написав музику до «Заповіту». Загалом існує понад 60 музичних інтерпретацій «Заповіту».

Учитель літератури. До вашої уваги результат ще одного нашого проекту «Український Рембрант» і ще один варіант пісні «Заповіт». (Слайд №50)

15. Презентація проекту «Український Рембрандт».  (https://www.youtube.com/watch?v=OK2pUMPB2_0&t=58s)

16. Сучасне бачення пісні «Заповіт».⁶  (Слайд №51)

ІІІ. Контрольно-корекційний етап.

1. Гра-руханка «Вірю - не вірю по-болгарськи». (Слайд №52)

Учитель літератури. Зараз і з’ясуємо, наскільки уважними ви були протягом уроку.

У Болгарії похитування голови на знак згоди і заперечення має інше, протилежне значення, ніж в Україні. Почувши запитання, необхідно на знак згоди чи незгоди  похитати  головою так, як це роблять болгари.

1. Чи вірите, що є близько 500-от перекладів вірша «Заповіт» 147-ома мовами світу?
2. Чи використовували цей твір як текст диктанту українські емігранти в Канаді, навчаючись грамоти?
3. Чи створено близько 60-ти музичних творів різних жанрів на текст «Заповіту»?
4. Чи звертались до жанру заповіту І. Франко, Леся Українка, П. Тичина,     В. Сосюра та інші поети?
5. Чи створено народними умільцями декоративну тарілку «Заповіт», вазу «І мене в сім’ї великій», барельєф (різьба по дереву) «Заповіт», однойменне живописне полотно?
6. Чи  є найменший «Кобзар» (0,6 мм²),  який відкривається «Заповітом»  Тараса Шевченка?

Довідка. На усі запитання слід давати відповідь «так».

2. Підбиття підсумків.

Відповідь на поставлене проблемне запитання.

Бесіда.

 - Чи пам’ятаєте ви, з яким запитанням звернувся до нас на початку уроку Тарас Григорович Шевченко?

- То ж чи можна сказати, що у своїй поезії поет дає нам три заповіти? Які? (Поховати, здобути волю, пам’ятати)

- Чи виконані ці заповіти?

Виступ групи «Біографи». (Слайд №53) . Друзі поета свято виконали заповіт Шевченка. З далекої північної столиці (м. Санкт-Петербургу) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й  поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками,  а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною в останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром,  і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.

Ми здобули волю. У 1991 році 24 серпня Україну проголошено незалежною державою.

Виступ групи «Літературознавці». Більше 175 років минуло з часу написання «Заповіту». Уперше опублікований у 1859 році в Лейпцизі в збірці «Нові вірші Пушкіна й Шевченка», цей вірш мав справді щасливу долю. Він став не тільки надбанням української літератури, а й світових літератур та музичного мистецтва.

Виступ групи «Мистецтвознавці».  Крім того,  і сьогодні музичні гурти виконують пісню на слова Тараса Шевченка. Так, музика осучаснена, але те живе слово Кобзаря про створення нової вільної сім’ї зберігається, хто б і як би її не виконував.

Учитель літератури. (Слайд №54). Отже, гадаю, ви згодні з тим, що «Заповіт» дійсно поєднав різні покоління, і доречними є слова П. Жура: ««Заповіт» належить до шедеврів світової поезії всіх часів і всіх народів».

Учитель літератури. Ще одним домашнім завданням була робота в програмі для створення комп’ютерних тестів МуTуst. На основі ваших тестів ми підібрали запитання для нашого уроку.

Фізхвилинка для очей. (Слайд №55)

Учитель інформатики. (Слайд №56)

3. Виконання комп’ютерних тестових завдань

1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

а) неподалік від вишневого садка;

б) серед степу широкого;

в) в мальовничому місті.

2. Україну поет називає:

а) милою;

б) коханою;

в) рідною.

3. Яка річка згадується в поезії?

а) Дунай;

б) Ока;

 в) Дніпро.

4. «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:

а) постійно читати твори;

          б) повстати проти самодержавства;

в) цінувати красу української природи.

5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю... окропіте»:

а) долю;

б) волю;

в) серце.

6. За яких умов поет «полине до самого Бога»? Якщо:

а) проллється кров ворожа;

 б) буде на це згода народу;

в) він відчує власну слабкість.

7. «Заповіт» Т. Шевченко написав 25 грудня 1845 р.:

а) на Аралі;

 б) в Переяславі;

в) у Києві.

8. Переклад «Заповіту» німецькою мовою здійснив:

а) П. Грабовський;

б) І. Франко;

в) Леся Українка.

9. Перша мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:

а) М. Лисенку;

б) Б. Лятошинському;

в) Г. Гладкому.

10. «Заповіт» Кобзаря перекладено ... мовами світу:

а) 50;

б) 100;

в) 150.

11. За своєю формою «Заповіт» Т. Шевченка —

а) монолог;

б) полілог;

в) діалог.

12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика:

а) філософська;

б) політична;

в) громадянська.

Учитель літератури.

4. Кластер «Заповіт». Робота в групах. (Додаток 4; https://drive.google.com/file/d/1R_0CMXfADIFqp0ZCKIJzUIfPmgecmUGf/view?usp=sharing)

5. Оцінювання.

А зараз ми маємо оцінити роботу кожного учасника групи. І в допомогу вам буде табличка на парті.

Заповнити картку.

Відмінно (10-12). Добре (7-9). Задовільно (4-6). Незадовільно (1-3).

 6. Рефлексія.

Метод «Мікрофон».

- Що пізнавального для вас було на уроці? Який вид роботи був найцікавішим? Що видалося важким?

7. Заключне слово вчителя.

Закличні слова «Заповіту» клекочуть і нині, пробуджуючи національну свідомість людей. Це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, програмне звернення Кобзаря до сучасних і майбутніх поколінь. Справдилися поетові заповіти: Україна - незалежна, знищені всі пута рабства, люди вільні. Виконав народ і останнє бажання Кобзаря – бути похованим у рідній стороні. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.
Лежить поет на високій кручі, «серед степу широкого на Вкраїні милій», а поряд могутній Дніпро котить свої хвилі – так, як він мріяв. А ми живемо «в сім’ї вольній, новій» і згадуємо нашого Шевченка «незлим тихим словом».

Ну а ми з вами на згадку про нашу зустріч маємо невеличкі подаруночки - кінцевий продукт, як того і вимагає STEAM-освіта. Це лепбуки, виготовлені нашими учнями та вчителями.

 (Додаток 5; https://drive.google.com/file/d/1weab39Q6VHq8gbRoIm-fd0RaHcg3yZWZ/view?usp=sharing)

8. Домашнє завдання.

Учитель літератури. А поки гості розглядують наші маленькі шедеври, ми ознайомимося з домашнім завданням.

Обов'язкове.

Вивчити напам’ять поезію Т. Шевченка «Заповіт».

За бажанням.

Продовжуючи роботу  в групах, пропоную вам написати листа Шевченкові, висловивши подяку за вірш, розказавши, як же українці виконують заповіт Кобзаря. Перша група – наші пращури з ХІХ ст., сучасники Шевченка. Друга група – наші сучасники, тобто ви! Третя група – майбутнє покоління.

Сьогодні різні музичні гурти виконують пісні на слова Т. Шевченка. Ми також спробували створити свій «шедевр». Можливо, комусь це не здасться геніальним, але ми старалися, і нам сподобалося.

9. Флешмоб «Заповіт» у виконанні учнів класу. (https://www.youtube.com/watch?v=thyr8fM0wAo)

Використані джерела:

1. https://www.youtube.com/watch?v=PAsoWxEkR0M&t=8s
2. https://www.youtube.com/watch?v=i_7K4Yt4N9Q   
3. https://www.youtube.com/watch?v=mInwUIWSv9g    
4. https://www.youtube.com/watch?v=zPEkSOI4IKc   
5. https://www.youtube.com/watch?v=NK9G4slxjBU    
6. https://www.youtube.com/watch?v=we6wtYOmqCo
7. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 97.
8. Джерело: https://dovidka.biz.ua/hto-napisav-muziku-do-zapovitu-shevchenka/Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
9. https://naurok.com.ua/keys-metod-yak-sposib-formuvannya-zhittevih-kompetentnostey-uchniv-13118.html